2612 (1).jpg
3.png

Юрій Ковриженко: «Я п’ять років витратив на те, щоб мене почала визнавати світова спільнота».

Весна 2021 року принесла для української кулінарії добру звістку й не одну — заслуги двох українських шеф-кухарів були відзначені міжнародною кулінарною спільнотою. Так, Євген Клопотенко увійшов до рейтингу 50 Next і став єдиним українцем, якого організатори включили до списку професіоналів, змінюючих світову гастрономію. А от Юрій Ковриженко отримав особливу прихильність Куліни, він здобув декілька почесних нагород: золоту медаль і титул Почесного посла смаку для глобальної гастрономії від міжнародної організації The Ambassadors of Taste for the Global Gastronomy, а також золоту медаль від французької асоціації Best of Gastronomie France та Best of Gastronomie International та звання Golden Chef 2021.

Спеціально для Restorator.ua Ніна Полякова дізнавалась у зіркового шефа про те, як українським кухарям можна досягти міжнародного визнання і що для цього варто зробити.

— Юрію, це безумовно, успіх! Що особисто для вас означають ці нагороди?

— Три мої останні роки були багаті на події. Так, 2017 році за розвиток української кухні я отримав Global Chef Awords в Сінгапурі, тоді ще мало хто з кухарів цим «горів» — було не модно. Але спільно з МЗС ми вже тоді займалися просуванням української кухні на міжнародному рівні.

У 2019 році вийшло моє інтерв’ю для Michelin Guide про українську кухню, а минулого року гастрономічний глянець СНЕF опублікував за моєю участю статтю.

А вже цієї весни міжнародна організація The Ambassadors of Taste for the Global Gastronomy нагородила мене золотою медаллю і присвоїла титул Почесного посла смаку для глобальної гастрономії. Також я отримав і другу міжнародну нагороду — золоту медаль від французької асоціації Best of Gastronomie France та Best of Gastronomie International та звання Golden Chef 2021.

Звісно, для мене всі нагороди — це визнання не тільки моєї роботи, це результат спільних дій українських дипломатів, які вкладають свої сили, енергію у популяризацію української кухні у світі.

Без них просувати нашу кухню було б дуже складно, саме вони допомагають організовувати вечері, численні заходи від посольств.

Словосполучення «кулінарна дипломатія» з’явилося у нашому побуті саме в 2016–17 роках. Цей дипломатичний напрям почав просувати Дмитро Сеник (зам міністра закордонних справ, на той момент він був послом України в Сінгапурі, Брунеї та Нової Зеландії).

Цього року була задекларована МЗС окрема стратегія кулінарної дипломатії, вона отримала підтримку в особі Дмитра Кулеби, який сам дуже любить готувати, є гурманом, кулінаром. Він захоплюється цим, і прагне, щоб українська кулінарія стала відома всьому світу.