2612 (1).jpg
3.png

Аліса Губенко: «Вінниця дуже любить італійську кухню та заклади, у яких є все…»

Загальні проблеми та завдання вусіх рестораторів України схожі. Але у кожному місті в залежності від розвитку ресторанної культури, віддаленості від кордонів держави, наявності туристичних об’єктів і навіть географії, ресторанний бізнес набуває своїх особливостей, які притаманні тільки відповідній місцевості.



Наприклад, у Вінниці сьогодні за популярність змагаються українська, грузинська та італійська кухні, у місті відкривається багато пекарень, а от концептуальних закладів не вистачає. Про ресторанну культуру, особливості фублогерства та перспективи розвитку різних ресторанних форматів розповідає Аліса Губенко, — засновниця RestamHoreca, авторка блогу «Жрологія».


— Алісо, на вашу думку, як ресторанному оглядачу чи блогеру завоювати довіру читацької аудиторії? Скільки на це може піти часу?


— Єдиний спосіб здобути довіру читачів — бути відвертим, в ідеалі — анонімним.

Сьогодні є чимала кількість блогерів, та людей, що прагнуть ними стати. Більшість робить однакову помилку, що нівелює всі досягнення та сприяє втраті довіри до всіх блогерів. Це — платна реклама різного непотребу.

Читачі рано чи пізно зрозуміють, що їх дурять, а улюблений блог перетворився на звичайну дошку оголошень. Довіряють лише тим, хто може дозволити собі писати правду, а не пише заради заробітку. Раніше, відомим блогерам довіряли більше, ніж іншим джерелам інформації. А зараз я бачу тенденцію зменшення довіри до них, на інформаційну арену виходять лідери думок, що мають меншу кількість підписників, але продукують якісний контент та не рекламують непотріб за гроші.

На те, щоб отримати своїх читачів потрібен час — це не менше року.




— Чому ви обрали саме ресторанну тему?


— Все моє життя пов’язане з ресторанною сферою. Я щиро люблю та захоплююсь їжею, вона для мене мистецтво та спосіб пізнання світу. Я працюю у цій сфері вже понад 15 років, тому взяла на себе просвітницьку місію. Більшість моїх колег, партнерів та друзів пов’язані з ресторанним бізнесом та фанатіють від своєї справи.

Я настільки багато знаю цікавого про їжу, чимало подорожую и накопичила в собі такий мікс гастрономічних емоцій та вражень, що просто не можу ними не поділитись. Мені хочеться розповідати про їжу та показувати її з різних ракурсів. Вона є важливою частиною нашого життя та варта того, щоб про неї говорити.


— Наскільки з того часу, коли ви починали займатися тестуванням закладів та писати про страви, змінився ресторанний ринок?


— Взагалі за цей час ресторанний ринок змінився до невпізнаваності, особливо у моєму місті. З відкриттям кордонів, розвитком соціальних мереж та доступом до інформації, з’явилося чимало нового та якісного. Підросло нове покоління рестораторів та гостей. І я можу відверто сказати, що ресторани в Україні, на досить високому рівні, а мені є з чим порівняти.


— На вашу думку, наскільки дієвий маркетинговий інструмент — співпраця ресторану з блогером.